- укорінений
- —————————————————————————————укорі́ненийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
укорінений — [ўкоур і/неинией] = вкорінений м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
вкорінений — (укорі/нений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вкоренити … Український тлумачний словник
вкорінений — [ўкоур і/неинией] = укорінений м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
укопуватися — укорени/ти, укорени/тися, укорі/нений, укорі/нення, укорі/нювання, укорі/нювати, укорі/нюватися, укоріня/ти, укоріня/тися див. вкопуватися, вкоренити і т. д … Український тлумачний словник